Статистика



Як бурі подих - рідна мова. Життя духовного основа Друк e-mail

Міжнародний день рідної мови світова громадськість відзначає  21 лютого. Цей день започаткувала ЮНЕСКО 2000 року. Його мета - привернути увагу до підтримки мовного й культурного розмаїття.Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

Сьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно Статті 10 Конституції України«Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Наша мова є рідною майже для 46 мільйонів чоловік.Своїм величезним талантом розкривають невичерпні багатства народної мови вислови про рідну мову письменники та поети. У поетичному лабіринті поезії присвяченому Днюрідної мови «Як бурі подих - рідна мова. Життя духовного основа»були прочитані вірші та вислови і думки видатних людей у бібліотеці ліцею. Біля книжкової  полиці  бібліотекарі провели  діалоги з читачами молодших та старших  класів, ознайомили з літературою  про шлях  розвитку мови, про вболівання та чистоту, культуру мови, про Т. Г. Шевченка як пророка і духовного творця, рятівника нації. Учні читали вірші українських  поетів рідною мовою: В. Сосюри, С. Плачинди, М. Рильського, З. Кучерявої, Т.Шевченка, П.Тичини та ін.Читачі бібліотеки цього ж дня ознайомилися  з   книжковою виставкою «Диво калинове, рідна наша мова», яку бібліотекарі НВК  оформили у актовій залі  до ліцейського огляду – конкурсу читців - декламаторів та юних поетів «Живи, Кобзарю, в пам’яті людській…», присвяченому Дню рідної мови.  Дорогі читачі! Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!
«Красо моя! В тобі і мудрість віків, і пам'ять тисячоліть, і зойк матерів у лиху годину, і переможний гук лицарів у днину побідню, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого...»(Сергій Плачинда).